Після визволення, в березні 1944 року, району від  фашистських загарбників та завершення Другої Світової Війни район продовжив своє функціонування до 30 грудня 1962 року, коли згідно Указу Президії Верховної Ради УРСР в зв'язку з укрупненням районів він був ліквідований, а його територія приєднана до Глибоцького району.

Лише із здобуттям Україною незалежності в 1991 році було враховано прагнення мешканців нашого району до самостійності що дало можливість відновлення Герцаївського району в складі Чернівецької області, яке відбулося 6 грудня 1991 року (Постановa Верховної Ради України № 1342 – ХІІ).

 Герцаївщина - вкритий буковими лісами та полями чарівний куточок Буковини, розташований у південній частині Чернівецької області, на правому березі річки Прут.

Адміністративний центр району - м. Герца. Це чудове невеличке містечко із затишними вулицями, старовинними будівлями, працелюбними і гарними людьми. На околицях Герци та району збереглися пам'ятки трипільської культури, що датується III тис. до н.е. раннього залізного віку -1 тисячоліття до н.е. та черняхівської культури слов'ян, зокрема слов'янське городище і поселення VI - X століття н.е. Курган і могильник біля с. Остриця доби неоліту належить до пам'яток археології національного значення. 

Герцаївський район межує:

 - на заході - з Глибоцьким районом;

- на півночі і північному сході вздовж р. Прут - з Новоселицьким районом та м. Чернівці;

- на півдні - з Румунією.

Загальна протяжність кордонів району: 79 км,у т.ч. з Румунією -25 км. Клімат району більш теплий і сухий,ніж в інших передгір'ях, відноситься до вологого помірно-континентального клімату. Середня температура повітря:

- у січні становить - 5,5 С °

- у липні становить+ 20 С°

Середньорічна кількість опадів становить 563 мм. З них найбільша кількість випадає в червні-липні -100 мм.

Район розташований на двох рівнинах:

- Прутсько-Дністровській рівнині з висотами від 100-300 м. над рівнем моря;

- Передкарпатській.

Відстань до м. Чернівці - 30 км шосейними і ґрунтовими шляхами. Відстань до найближчої залізничної станції (м. Новоселиця) - 8 км. Довжина автомобільних шляхів району - 161,48 км, з них:

- республіканського значення -32,7 км;

- обласного - 24,9 км;

- місцевого - 103,88 км;

- з твердим покриттям - 57,6 км;

- з покриттям щебеню -1,4 км;

- з гравійним покриттям - 102,45 км.

 Районний центр - м. Герца

 -        кількість сільських рад - 13;

-        кількість міських рад - 1;

-        кількість населених пунктів - 24; з них -1 місто;

-        23 села.

 Населення:

 -        чисельність постійного населення- 32.312 чол. (3,54 % населення області)

-        міське населення - 2.133 чол. (6,6 %)

-        сільске населення - 30. 179 чол. (93,4 %)

 Національний склад населення:

 -        румуни - 91,5%;

-         українці - 5,0%;

-        молдавани - 2,3%;

-        росіяни - 0,9%;

-        інші національності - 0,3%.

Ținutul Herța este un teren unic de felul său, anume prin  istoria glorioasă, tradiții naționale-culturale atractive, locuitori harnici și ospitalieri și peisaje pitorești.  Pământului nostru binecuvântat i-a fost destinat să înfrunte multe impedimente, cu toate acestea a reușit să-și păstreze unicitatea și demnitatea. Astăzi, putem afirma cu mândrie  că Herța este o bijuterie a regiunii Cernăuți, care se distinge prin identitatea sa națională și culturală.

După eliberarea raionului de  invadatorii fasciști în luna martie 1944, și finalizarea celui de-al doilea război mondial, raionul a continuat să funcționeze până la 30 decembrie 1962, când, conform decretului prezidențial al Sovietului Suprem al URSS, în legătură cu consolidarea raioanelor, a fost desființat și teritoriul său a fost lipit la Raionul Hliboca.

Odată cu realizarea independenței Ucrainei din anul 1991, a fost luată în considerare  dorința locuitorilor din raionul nostru de a deveni independenți, ceea ce a făcut posibilă refacerea raionului Herța din regiunea Cernăuți, care a avut loc la 6 decembrie 1991 (Rezoluția Radei Supreme a Ucrainei nr. 1342-XII).

Herța - câmpuri și păduri de fag, colțul magic al Bucovinei, situat în partea de sud a regiunii Cernăuți, pe malul drept al râului Prut.

Centrul administrativ al raionului  - Herța. Acesta este un minunat  orășel cu străzi confortabile, clădiri vechi, oameni harnici și frumoși. La periferia orașului Herța și a zonei, se păstrează monumentele culturii Cucuteni una dintre cele mai vechi civilizații din Europa (care a trăit din 5.200 până în 3.200 î. e. n.), și-a primit numele după satul cu același nume din apropierea Iașiului, unde în anul 1884 s-au descoperit primele vestigii. Mormintele din apropierea satului Ostrița sunt dovada vie a acelor vremuri, care aparține monumentelor arheologice de importanță națională.

Ținutul Herța se învecinează cu:

- în partea de vest - cu raionul Hliboca;

- în nord și nord-est de-a lungul râului Prut - cu raionul Noua Suliță și Cernăuți;

- în sud - cu România.

Lungimea totală a limitelor ținutului: 79 km, inclusiv cu România - 25 km.

Clima ținutului este mai caldă și mai uscată decât în ​​alte locuri, se referă la un climat continental temperat umed. Temperatura medie a aerului:

- în ianuarie este - 5,5 C °

- în iulie este + 20 ° C

Precipitațiile medii anuale sunt de 563 mm. Dintre acestea, cel mai mare număr cade în perioada iunie - iulie (100 mm).

Ținutul Herța este situat pe două câmpii:

- Câmpia Prutului-Nistru, cu altitudini de la 100-300 m deasupra nivelului mării;

- Carpatică.

Distanța până la orașul Cernăuți - 30 km cu autostrăzi și poteci. Cea mai apropiată stație de cale ferată (Noua Sulița) este la 8 km distanță. Lungimea autostrăzilor din raion este de 161,48 km, inclusiv:

- valoare republicană - 32,7 km;

- regională - 24,9 km;

- locală - 103,88 km;

- cu acoperire dură - 57,6 km;

- acoperite cu piatră zdrobită -1,4 km;

- acoperite cu pietriș - 102,45 km.

Centrul raional - Herța

- numărul consiliilor locale - 13;

- numărul de consilii urbane - 1;

- numărul de localități - 24; din acestea - 1 oraș;

- 23 de sate.

Populaţia:

- numărul de rezidenți permanenți - 32.312 persoane; (3,54% din populația regiunii)

- populația urbană - 2.300 de persoane; (6,6%)

- populația rurală - 30 179 persoane. (93,4%)

Componența națională a populației:

•   români - 91,5%;
• ucraineni - 5,0%;
•  moldovenii - 2,3%;
• ruși - 0,9%;
• alte naționalități - 0,3%.